Горор у морзі: нечиста сила в судово–медичному відношенні EPUB

Молодий судмедексперт Олександр, який керує місцевим моргом, повинен ось–ось повернутися з відрядження. А тим часом його колеги на роботі носяться з оберігами і бояться залишатися на чергуванні, адже у них почалося коїтися щось потойбічне!

Його замісник звертається до працівників: 

– Завтра в приміщення ніхто не заходить, доки Олександр сам не увійде першим.

Наступного ранку завідувач зустрічає на ганку наляканих колег, які розповідають йому про те, що у всіх покійників розплющуються очі!

Керівник не вірить співробітникам та вважає, що вони жартують над ним. Проте, коли він заходить у відділення …

Номер ISBN - 978-2-488920-46-9
Рік першого видання книги - 2017

Щоб придбати книгу в EPUB файлі, будь ласка, спершу купіть цю книгу. На Вашу електронну пошту надійде  PDF-файл з інструкцією, як завантажити саму книгу. Ви купуєте книгу лише один раз на сайті нашого видавництва.

Ознайомчий фрагмент: 

Частина 1

Розділ 1

Улюбленець публіки

Олександр Демчин або Демч, як звали його знайомі, був веселим 28–річним молодиком, що моментально став улюбленцем усіх незаміжніх лікарів, медсестер і лаборанток Т–кого районного територіального медичного об'єднання (а попросту говорячи – районної лікарні). Та й як можна було не любити веселого балагура, який постійно смішив усіх яскравими жартами. І це – не дивлячись на суворість його професії судмедексперта! Високий, стрункий, проте, з накачаними біцепсами, чорноокий та приязний брюнет, він постійно змушував швидко битися серця вільних дівчат. До нього у відділення так і норовили заглянути під будь–яким приводом, і навіть без нього, цікаві дівчатка з поліклініки і стаціонару.

– Ні, Демче, ось поясни мені, в чому секрет твого успіху у жінок? –  ображено запитував у сусіда його – друг патологоанатом.  

Орест Манчишен  був приблизно його віку і теж непоганий собою. Високий шатен в окулярах, міцнішої, ніж у Демчина, статури, теж привертав увагу жіночої половини лікарні, але абсолютно в іншому сенсі. Про патанатомію історично в лікарні ходила погана слава, тому Манчишена злегка побоювалися. До того ж, від його вердикту залежала репутація лікарів–практиків. Саме тому, на «п'ятихвилинках» він сидів завжди в гордій самоті в першому ряду конференц–залу. 

Прочитайте повний ознайомчий фрагмент онлайн

Кількість сторінок електронної книги 422 сторінки